Speaker1: Вітаю всіх! Сьогодні п'ятниця, двадцять п'яте вересня 2026 року, і з вами наш щоденний підкаст новин.
Speaker2: Привіт! Сьогодні маємо багато важливих новин безпеки, зокрема з Польщі та Данії.
Speaker1: Так, почнемо з тривожного інциденту в Польщі. Там сталася пожежа на супутниковій станції Starlink, і уряд країни прямо називає це диверсією. Що відомо про цей випадок?
Speaker2: Віцепрем'єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський заявив в етері TVP Info, що пожежа в Мазовецькому воєводстві у селі Вола Кробовська була навмисним актом саботажу. Його метою було вивести станцію з ладу та порушити інтернет-зв'язок для різних установ, зокрема для української армії. Прем'єр Дональд Туск зазначив, що хоча без стовідсоткової впевненості не варто поспішати з висновками, виглядає це дуже погано. Водночас військова розвідка Данії попередила про зростання загрози гібридних атак з боку Росії найближчими місяцями.
Speaker1: Це дійсно серйозно, особливо на тлі того, що нещодавно російський військовий вертоліт Мі-8 порушив повітряний простір Польщі з боку Калінінграда, а Румунія піднімала літаки F-16 через невідомий об'єкт. Президент Чехії Петр Павел закликав НАТО діяти рішучіше.
Speaker2: Саме так. Павел, який є генералом у відставці та колишнім головою Військового комітету НАТО, наголосив, що країни альянсу ризикують надіслати Москві сигнал про слабкість, яку вона сприймає як можливість діяти далі. Він заявив, що може настати момент, коли доведеться збивати російські літаки або безпілотники, які випробовують готовність союзників. За його словами, якщо порушення робляться навмисно, а порушник не реагує на попередження, НАТО доведеться діяти.
Speaker1: Дякую за деталі. А тепер до дипломатичних новин. Президент Володимир Зеленський заявив про відхід від так званих "анкориджських домовленостей". Що саме він мав на увазі?
Speaker2: Зеленський під час зустрічі з українською громадою в США зазначив, що приїзд американської команди на чолі зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером до Києва є позитивним кроком. Однак він вважає, що перемовний процес уже відійшов від домовленостей "3 + 2" щодо нейтральності України. Головну роль тут зіграла сильна позиція Збройних сил України на полі бою, яка дає можливість не погоджуватися на безкомпромісні вимоги Росії.
Speaker1: Цікаво. А що щодо військової допомоги та озброєння? Маємо чудові новини про інтеграцію крилатих ракет Taurus на шведські винищувачі Gripen.
Speaker2: Так, аналітики Defense Express повідомили, що ці ракети повністю інтегрували на винищувачі Gripen у рекордні терміни, випередивши графік більш ніж на рік. Спочатку планувалося завершити роботи не раніше 2028 року, але перший пуск шведські військові здійснили вже у другій половині серпня 2026-го. Це чудова новина для України, яка має отримати вживані шведські Gripen вже у 2027 році, адже наші Повітряні сили матимуть готову платформу для Taurus і не потребуватимуть додаткових технічних робіт.
Speaker1: Справді значний крок. До того ж, Франція передає нові ракети "повітря-повітря" MICA та 30-міліметрові боєприпаси для винищувачів Mirage 2000, які також надаються Україні.
Speaker2: Міністерство збройних сил Франції підтвердило цю передачу. Сама керована ракета MICA важить приблизно 112 кілограмів, розганяється до швидкості 4,9 Маха і здатна уражати цілі на відстані до 60-80 кілометрів. Видання "Мілітарний" зазначає, що використання Mirage 2000 з гарматами та цими ракетами — це раціональний спосіб знищення крилатих ракет та безпілотників "Герань", що дозволить зберегти дефіцитні далекобійні ракети для складніших цілей.
Speaker1: А тепер перейдемо до фінансової підтримки нашої держави. Рада Європейського Союзу ухвалила важливе рішення щодо виділення коштів.
Speaker2: Рада ЄС виділить майже 3 мільярди євро фінансової підтримки в межах програми Ukraine Facility. Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що майже 800 мільйонів євро з цієї суми вперше нададуть з Позики на підтримку України. Це рішення відображає успішне виконання Україною десяти цільових кроків — загалом виконано 84 з 95 передбачених кроків. Також Рада ЄС включила до плану добровільний внесок Норвегії у розмірі 1 мільярда норвезьких крон, що дорівнює приблизно 92 мільйонам євро.
Speaker1: Це допоможе утримати стабільність, особливо на тлі того, що Нацбанк встановив нові курси валют. Яка ситуація з гривнею на сьогодні?
Speaker2: На сьогодні, 25 вересня, НБУ послабив гривню до долара на 11 копійок — офіційний курс встановлено на рівні 44,97 гривні за долар. А от щодо євро гривня зміцнилася на 7 копійок, і курс становить 51,12 гривні за євро.
Speaker1: Зрозуміло. І наостанок маємо розслідування від журналістів BBC про нову резиденцію Володимира Путіна в Сочі. Що там будують на місці старої дачі?
Speaker2: Журналісти встановили, що на місці знесеної головної будівлі резиденції "Бочаров ручей" завершується масштабне будівництво за секретним державним оборонним замовленням ФСО. Генеральним підрядником є компанія з окупованого Криму — Група компаній "Трансбудінвест". Цікаво, що у 2026 році характер вакансій для цього об'єкта змінився: тепер туди шукають людей виключно на внутрішні роботи — встановлення світильників, сантехніки та дверей, тоді як у 2025 році будівництво було на етапі монолітних робіт.
Speaker1: Дякуємо за цей детальний огляд новин. Бережіть себе та залишайтеся з нами.
Speaker2: До зустрічі в наступних випусках! Гарного дня!